Елемент часопису:

Я написала це на початку війни. В нотатку телефону. Просто сиділа ридала і ці рядки наче нізвідки складалися самі собою.

Світ у вогні і завива сиренаСвіт у вогні і обриваються життяЧи буде моє завтра, я не певнаТа знаю, що продовжиться буття.Світ у вогні і рвуться жилиКривавий піт і сльози з пилюгой.Світ у вогні і душі мають крилаНад Сіверодонецкою імлой.

Так хочетьсч кричати від безсилля

Від болю, страху, від образ

За що забрали в матері ви сина

За що забрали мирне небо в нас

Прийшли на нашу землю рано вранці,

І запалало зарево вогнем.

Ненавиджу я смерті вас посланці!

Горіть у пеклі правидним вонем!

Ненавиджу, ненавиджу, ненавиджу! 

Ви зруйнували тисячі життів.

Не буде більше наше небо райдужним

Допоки ви вбиваєте синів.