Елемент часопису:

В подумках на одинці

З думками веду я діалог,

Немов я став неначе лох.

Але це все самотність життя,

Яке створилось так від не каяття,

Якого серце не потребує,

Бо воно собі сумує,

За тим, що зветься радість.

Кручу діалоги я щодня,

Вирішив аналіз добрий розробити,

Та виправити помилки життя,

Щоб зручніше було жити.

Правда бачу лиш себе,

Себе, себе та лиш себе.

Других не бачу,

І не знаю, 

Вірно я живу, чи ні.

Тому в собі лише блукає,

Щоб правду матку віднайти.

Хто прагне та шукає,

Той сто відсотків віднайде,

Все те,

Чого душа бажає,

Та в точку щастя попаде.

Не варто загонятись по дурницям,

Навіть коли немає поділитись,

Всім тим,

Від чого душа болить,

Потрібно тільки потерпіть,

Та потім все й переболить,

І вже спокійно можна жить.